Розкрутіть відро з водою на мотузці — і вода притиснеться до дна, навіть коли відро перевернеться. Відцентровий насос робить те саме, тільки замість відра — колесо з лопатками, яке крутиться зі швидкістю 2850 обертів на хвилину, а замість руки — електродвигун. Вода потрапляє в центр колеса, лопатки розганяють її і відкидають до стінок спірального корпусу-«равлика», звідти єдиний вихід — у напірний патрубок. На місце води, що пішла, у центр колеса підсмоктується нова. І так, поки крутиться двигун.
Це вся фізика. Усе інше в насосі — спроби зробити цей процес ефективнішим, тихішим і довговічнішим.
Крива, а не одна цифра
На коробці напишуть «напір 45 м, продуктивність 4,5 м³/год». Обидва числа чесні, але не одночасно. Максимальний напір насос видає за нульової подачі — коли кран закритий і вода лише тисне на стінки. Максимальну подачу — за нульового напору, коли насос зливає воду в бочку поруч із собою. Реальна робота відбувається десь посередині, і цю залежність виробник малює в паспорті кривою.
Треба знайти на кривій свою точку. Припустімо, будинку потрібно 3 м³/год за напору 35 м. Дивимося: за трьох кубів ця модель дає 38 метрів — підходить. Інша за тих самих трьох кубів дає 28 — не підходить, хоча на коробці в неї ті ж «45 метрів максимум». Різниця у формі кривої: одна полога, інша крута.
Ще одне правило: робоча точка має лежати в середній третині кривої. Ліворуч, біля нульової подачі, насос перегрівається — вода не виносить тепло. Праворуч, біля максимальної подачі, насос вібрує і швидко зношує підшипники.
Де відцентровий виграє
Полив. Дощувачі і крапельні стрічки хочуть стабільних двох-трьох бар за витрати в кілька кубів на годину — саме те, що дає відцентровий насос середньої потужності з ємності або колодязя. Простий корпус, одне колесо, ніщо не забивається дрібною зависсю, якщо на вході стоїть сітчастий фільтр.
Водопостачання будинку з накопичувального бака або неглибокого колодязя. У складі насосної станції з гідроакумулятором відцентровий насос забезпечує сім'ю водою роками, вимагаючи раз на кілька років заміни ущільнення вала.
Перекачування. Злити басейн, перекинути воду з однієї ємності в іншу, відкачати воду з підвалу (якщо вона чиста) — відцентровий робить це швидше за інші типи, бо дає об'єм.
Ціна і ремонтопридатність. Конструкція настільки відпрацьована, що запчастини є в будь-якого продавця, а сальник міняє людина з гайковим ключем за півгодини.
Де він програє
Він не самовсмоктувальний. Перед першим пуском корпус і всмоктувальну трубу треба заповнити водою через заливну пробку. Якщо в трубу потрапило повітря — насос крутитиметься і гудітиме, але качати перестане. Зворотний клапан на кінці всмоктувальної труби і герметичні з'єднання обов'язкові.
Висота всмоктування обмежена сімома-вісьмома метрами. Далі атмосферний тиск не штовхає воду вгору, що б не було написано на двигуні. Колодязь із дзеркалом на десяти метрах — завдання для заглибного.
Сухий хід вбиває його за хвилини. Ущільнення вала охолоджується водою; без води воно перегрівається, тріскається, потім тече. Реле протоку або датчик тиску із захистом по нижньому порогу коштують менше, ніж ремонт.
Напір скромний. Одне колесо розумного діаметра видає 30–50 метрів. Для триповерхового будинку або підняття тиску в мережі дивіться на багатоступінчасті.
Чавун, нержавійка, пластик — що буде через п'ять років
Чавунний корпус важкий, зовні з часом покриється рудим нальотом, але це не впливає на роботу. Він глушить шум і вібрацію, тримає удари. Для технічної води і поливу — розумний вибір. Усередині чавун поступово кородує, якщо вода жорстка або із залізом, і через багато років зазори збільшаться, напір упаде на кілька метрів.
Нержавіюча сталь потрібна для питної води і для води з високим вмістом солей. Легша за чавун, не іржавіє, але тонкий штампований корпус гірше гасить шум — такий насос у підвалі чутно на кухні.
Пластикові корпуси і колеса з технополімеру — найлегші й найдешевші. В опалюваному приміщенні працюють нормально. Вода, що замерзла всередині, розриває такий корпус за одну ніч. Якщо насос зимує в сараї, воду з нього зливають — або беруть чавун, який переживе і це.
Колесо окремо від корпусу: латунне або бронзове живе довше за пластикове за невеликої кількості зависі, нержавіюче — золота середина.
Однофазний чи трифазний
Для будинку до 2,2 кВт — однофазний на 220 В, він вмикається у звичайну розетку із заземленням. Трифазні на 380 В економічніші й потужніші, але вимагають трифазного вводу, і в них можна переплутати напрямок обертання під час підключення: насос качатиме, але вдвічі гірше. Перевіряють за стрілкою на корпусі, за неправильного напрямку міняють місцями будь-які дві фази.
Ще одна дрібниця, яка береже нерви: манометр на виході. По ньому видно, що насос видає те, що обіцяв, і видно, коли він почав здавати — зазвичай це перша ознака зносу колеса або підсмоктування повітря на всмоктуванні.