Вода стоїть у свердловині на сорока метрах, будинок на два поверхи, влітку ще й город на десять соток. «Який насос?» — на це запитання нема відповіді одним словом, бо за словом «насос» ховаються різні машини з різною фізикою. Одна опускається в трубу діаметром сто міліметрів і виштовхує воду знизу. Інша стоїть у сараї і втягує воду через шланг. Третя жене воду по цеху цілодобово і міняється раз на п'ятнадцять років. Цей розділ збирає їх разом, щоб ви спершу потрапили в потрібне сімейство, а вже потім обирали модель.
З чого починається підбір: звідки вода і куди її треба довести
Перш ніж дивитися на кіловати, дайте відповідь на два запитання. Перше: де вода відносно насоса. Якщо дзеркало води глибше за сім-вісім метрів від точки, де може стояти насос, поверхневі моделі відпадають фізично — атмосферний тиск не підніме стовп вище. Залишаються заглибні свердловинні. Якщо вода ближче, насос можна ставити на поверхні, і тут уже вибір між відцентровим, самовсмоктувальним і вихровим.
Друге запитання: куди і в якій кількості треба подавати. Полив із крапельної стрічки хоче два-три бари за невеликої витрати. Будинок із трьома санвузлами хоче і тиску, і об'єму водночас. Промивання фільтра на виробництві хоче взагалі іншого — стабільності добами. Відповіді на ці два запитання одразу відсікають половину каталогу.
Шість підрозділів і чим кожен відрізняється
Свердловинні — довгі вузькі циліндри, які опускають у свердловину або колодязь на тросі. Головне для них — діаметр обсадної труби, глибина встановлення і кількість піску у воді. Коштують дорожче за поверхневі, зате працюють тихо (шум залишається під землею) і не бояться глибини.
Відцентрові — наймасовіша конструкція. Робоче колесо, що обертається, відкидає воду до стінок корпусу, звідти вона йде в трубу. Прості, недорогі, добре дають об'єм за помірного напору. Погано переносять повітря в трубі й не вміють самі заповнюватися водою.
Багатоступінчасті — ті самі відцентрові, але з кількома колесами поспіль. Кожне додає напору. Потрібні там, де тиск важливіший за об'єм: верхні поверхи, довгі траси, слабка міська мережа.
Самовсмоктувальні — уміють виганяти повітря зі всмоктувальної труби і стартувати без ручного заливання після першого пуску. Їх ставлять вище рівня води: у кесоні, у підсобці, біля ставка.
Вихрові — компактні насоси з високим напором за малої подачі. Добрі для однієї гілки водогону на дачі або для підняття тиску в літньому душі. Категорично не люблять піску.
Промислові — окремий світ: безперервний режим, агресивні та в'язкі рідини, торцеві ущільнення, резервування, сервісний договір. Побутові критерії тут не працюють.
Цифри, без яких у магазин іти зарано
Продуктивність міряють у кубометрах на годину або літрах на хвилину. Для сім'ї з чотирьох осіб із двома санвузлами зазвичай досить двох-трьох кубометрів на годину. Полив дощувачами додає ще стільки ж, і це краще рахувати окремо, бо душ і полив одночасно працюють рідко.
Напір рахують у метрах водяного стовпа, і десять метрів приблизно дорівнюють одному бару. Додавайте: глибину, з якої піднімаєте воду, висоту до найвищого крана, втрати на тертя в трубах (для будинку з трасою до тридцяти метрів закладають п'ять-десять метрів) і робочий тиск у точці споживання — два-три бари, тобто ще двадцять-тридцять метрів. Свердловина з дзеркалом на двадцяти метрах і двоповерховий будинок легко вимагають насоса на п'ятдесят-шістдесят метрів напору, хоча на папері «глибина всього двадцять».
Діаметр свердловини або колодязя. Для свердловин це внутрішній діаметр обсадної труби, і він жорстко визначає, чи влізе тридюймовий або чотиридюймовий насос. Для колодязя діаметр не критичний, але важлива глибина до дна: насос не повинен стояти в мулі.
Потужність у кіловатах — похідна від перших двох цифр, а не самостійний критерій. Насос на 1,5 кВт із поганим колесом качає гірше, ніж насос на 0,9 кВт із добрим. Дивіться на напірну характеристику, а не на табличку двигуна.
Вода і матеріал корпусу
Чиста вода зі свердловини з паспортом і вода з відкритого ставка з ряскою — різні завдання. Насоси для чистої води мають вузькі зазори і точні колеса; пісок і мул стирають їх за один сезон. Для брудної води потрібні дренажні або фекальні моделі з широким проходом, і це окрема категорія, якої тут не розбираємо.
Чавунний корпус важкий і зовні з часом рудіє, але живе довго і глушить шум. Нержавіюча сталь потрібна для питної води і для води з підвищеним вмістом заліза або солей. Пластикові корпуси і колеса з технополімеру легші й дешевші, нормально служать у теплому приміщенні, але тріскаються, коли вода всередині замерзає. Якщо насос зимуватиме в неопалюваному сараї, ця деталь вирішує більше, ніж виробник.
Далі — у підрозділи. Там докладно: як рахувати напір для свердловини, чому багатоступінчастий тихіший за звичайний, чим ежектор відрізняється від самовсмоктування і коли вихровий виграє у відцентрового.